Текст: Анна Горчица, Nowiny24
фото Томаш Єфімов
Збігнєв Антас згадує події того ранку, як у тумані. Він пиляв дрова пилкою. Раптом він відчув, як щось різко запекло його в руку. Він подивився й побачив, що шматок його передпліччя впав на землю.
У той же час Анджей Іванєц, заступник завідувача відділення ортопедії, травматології, мікрохірургії та хірургії кисті Спеціалізованої лікарні в Ясло, проводив першу із шести ортопедичних операцій, запланованих на цей день. Коли лікарі дізнаються, що швидка допомога везе до лікарні пацієнта для термінової реплантації, вони скасовують решту запланованих операцій. У відділенні лише одна операційна. Блискавично збирається бригада: чотири ортопеди (Анджей Іванєц, Веслав Малек, Пйотр Бембен, Веслав Краєвський) і два анестезіологи: (Славомір Дунай і Мацей Шибенецький). Протягом наступних семи годин 59-річному жителю з Бончала Дольного будуть пришивати відрізану кінцівку.Ліву руку було перерізано на рівні передпліччя, трохи навскіс, посередині між зап’ястям і ліктем, – пригадує Анджей. Іванєц.
Яким дивом?
Я досі не можу зрозуміти, чому так сталося, – каже Збігнєв Антас. – Я користувався торцювальною пилою, з захисними кожухами, мені здавалося, що вона абсолютно безпечна.
Він не знає, як передпліччя потрапило під лезо. – Я бачив, як шматок лівої руки впав на землю, хлинула кров , – каже він. – Інстинктивно я стиснув плече другою рукою. Машина зупинилася, але я не міг поворухнутися, бо вона тримала мене за одяг. Тільки коли мені вдалося його витягнути, я побіг додому, – каже.
На щастя, він був не сам. Дружина одразу зрозуміла, що сталося. Прикрила рану, перев’язала, викликала швидку. – Я знаю, що швидка приїхала дуже швидко, але для мене ці хвилини очікування були як вічність, – згадує 59-річний чоловік. – Дружина весь час намагалася зі мною розмовляти, щоб я не втратив свідомість.
Він не думав про шматок плоті, що залишився біля пилки. – Я більше боявся, чи виживу, чи не стечу кров’ю, — зізнається він.
Він пам’ятає, як ним зайнялися парамедики, дали кисень, зробили укол. – Потім, коли я вже був у швидкій, вони пішли на подвір’я шукати руку.
У лікарні почув: є ймовірність, що відрізану кінцівку пришиють. Підписав згоду на реплантацію. – Я знав, що в Яслі раніше робили таку операцію. Я довірився лікарям.
Кістки, артерії, нерви…
В операційній ортопеди діляться на дві бригади. Двоє з них мають справу зі шматком руки, двоє з культею, що залишилася з тілом.
Перед початком накладення швів вони повинні їх очистити, виявити поодинокі відповідні м’язи, сухожилля, судини, нерви, вени. – Щоб їх знайти, потрібно добре знати топографію та анатомію, – наголошує доктор Іванєц.
Коли окремі елементи підготовано, починається їх копітке з’єднання.
Спочатку – шурупами і пластинами – кісток. Вони становлять конструкцію, яка «тримає» зшиту кінцівку. Перед тим ортопеди вкоротили їх на 2,3 сантиметра.
При такому типі травми розрізані м’язи скорочуються. Якби ми зрощували кістки без укорочення, бракувало б довжини м’язів і сухожиль, пояснює Іванєц.
Потім артерії: мова йде про те, щоб якомога швидше забезпечити подачу крові. Правило – першою зшивається найтовстіша, ліктьова.
Коли рука вже отримає «поживу», можна продовжувати роботу, – каже Іванєц. І пояснює, що потрібно також не забути одразу зшити м’язи, що безпосередньо прилягають до артерії, щоб потім не пошкодити її.
Кров циркулює, все в порядку
З’єднання ліктьової артерії – перший важливий момент під час операції. – На мить слід відпустити затискач і переконатися, що судини прохідні. Це критичний момент. Усі дивляться на мертву руку, білу, як сніг. Якщо кров починає поступово заповнювати порожні судини, повертається і витікає, це ознака того, що все в порядку.
В даному випадку так і було, – кажуть лікарі. – А після того, як зрощено другу артерію, можна було сказати: «рука жива». Однак судини і надалі слід було затискати, щоб пацієнт не втратив забагато крові. Оскільки вени зшивають уже фактично наприкінці.
Спочатку нерви. З ними зволікати не можна. Від їх хорошого зрощення залежить їх подальша регенерація та ступінь відновлення відчуття у пацієнта в руці. – Нам вдалося ефективно зв’язати три дуже важливі нерви, – пояснює Іванєц.
Уздовж нервів зшиваються окремі групи м’язів і сухожиль. Потім потрібно знайти і з’єднати магістральні вени: тоді кров з артерій нарешті знаходить відтік (без цього рука синіє, що призводить до ампутації). І нарешті – шкіра.
Пульсоксиметр на вказівному пальці перевіряє насичення крові киснем. Воно непогане: 70-80 відсотків. Через сім годин лікарі нарешті можуть покинути операційну.
Емоції все ще тримали нас, ми обговорювали операцію. Лише через довгу мить ми відчули, що… ми дуже голодні. І замовили солідну вечерю, – усміхається Іванєц.
Нитка, тонша за волосинку
Пізно ввечері він знову приїхав до лікарні. – Я хотів подивитися, як виглядає рука, який набряк. У перші години після операції, незважаючи на успішний перебіг, все ще може статися що завгодно. За його словами, найсерйозніший ризик – утворення тромбів.
Зшивання судин вимагає великої обережності. У них дуже ніжні стінки. Важливо не пошкодити ендотелій, оскільки це може призвести до закупорки. Використовується нитка, тонша за волосинку. Найменші зшиваються під багаторазовим збільшенням, тому що нитку легко втратити з поля зору.
Ми зробили це без мікроскопа, але ми часто змінювали одне одного, тому що це справді виснажлива робота. Очі болять, пальці німіють, шия нахилена, – розповідає Іванєц.
У вечір операції рука все ще виглядає не надто добре, але наступного дня стає рожевою. Простий тест (перевірка капілярного пульсу на кінчику пальця) підтверджує, що кровообіг відновлено. – Але радіти успішній операції можна лише через кілька днів, – підкреслюють медики.
У випадку з паном Антасом ми вже можемо дозволити собі бути оптимістами. Через тиждень рука все ще тепла, має нормальний колір, набряк не великий, – розповідає Іванєц.
Ми могли б пришивати більше
Ортопеди з лікарні в Ясло дуже вправно зшивають та відновлюють пошкоджені пальці чи руки. Таких травм багато. Реплантація повністю відрізаних кінцівок це рідкість. Операцію, подібну до тієї, яку зробили Збігнєву Антасу, робили лише раз. П’ять років тому.
Розпорядок дня відділення включає планову заміну суглобів та операції пацієнтів після травм та нещасних випадків. Кожна п’ята процедура пов’язана з хірургією та мікрохірургією кисті.
Лікарі відновлюють деформовані та скуті руки, переміщують пальці, виправляють дефекти після травм та попередніх операцій, пересаджують сухожилля, поповнюють нерви.
Після важкої травми дуже важко відновити повне відчуття в руці, – каже завідувач відділенням Богдан Нашкевич. – Уражені нерви відновлюються дуже повільно, міліметр на добу. Але вони все одно не можуть функціонувати на 100%.
У Збігнєва Антаса є великі шанси, що його кінцівка функціонуватиме, як і раніше – завдяки тому, що він одразу потрапив до рук спеціалістів. Йому пощастило, бо він був пацієнтом «з району».
Нашкевич зізнається, що йому часто доводилося відмовлятися приймати пораненого з відрізаним пальцем чи відрубаною рукою з Малопольського чи Любельського воєводства та відправляти парамедиків до центрів у Тшебниці поблизу Вроцлава чи Щецина.
Нам шкода, тому що ми могли б провести більше реплантацій, але у нас немає для цього умов, – пояснює він.
У відділенні лише одна операційна, вона щодня зайнята. Планове лікування заплановано на 3 роки вперед. Операція пришивання руки займає багато годин і потребує великої бригади. Це означає, що в той день кілька пацієнтів не зможуть бути прооперовані.
Роками я мрію проводити реплантацію в більшому масштабі, – каже Нашкевич. – Для цього потрібна додаткова операційна та команда з відповідними навичками, у постійній готовності. Поки що створити такі можливості не вдалося.
Збігнєв Антас розповідає про своє пробудження на лікарняному ліжку. – Я був дуже слабкий після багатогодинної анестезії, але пам’ятаю, що права рука одразу потягнулася у бік лівої. Перевірити, чи та є. Намацав під бинтами. Вона була!
Тепер він також не може втриматися. Весь час торкається пальців, що виступають з-під бинтів, і обережно рухає ними. – Можна перевірити, весь час теплі, — каже він.